Хімічна промисловість. У Фран­циі існують декілька спеціалізованих районів в певних отрас­лях хімічної промисловості. У Ельзасе і Лотарінгиі розвивається углехимия і виробництво калійних добрив; на південному заході країни — виробництво азотних добрив на основі місцевих ресурсів газу; поблизу ГЕС Піріней, Альп, Центрального масиву — електрохімія; у крупних морських портах — нефте­химия; у Паризькій агломерації — тонка хімія (парфюмерна, косметиче­ская, фармацевтична промисловість).
Легка і харчові пром-сть мають крупні масштаби произ-ва. У текстильній і швацькою пром-сти зайняте 0.7 млн. чіл. у 1983. Ф. дає ок. 5% світового проиэ-ва текст. виробів. Основні райони текстильної промисловості:
Північний (рр. Рубе—Туркуен, Лілль, та інші) -шерстяная, хл.-бум., льняна, джутова; Вогези і юж. частина Ельзаса — хл.-бум. пром-сть; Ліонський р-н — произ-во тканин з хим. волокна. Велике значення
має трикотажне произ-во (Париж, Труа). Гл. центр випуску одягу і га­лантереи—«законодатель мод» Париж. Ф. займає одне з перших місць в світі по випуску шкір. взуттю (205 млн. пар, 1985). Піщ. пром-сть, як і текст. пром-сть, має відносно повільні темпи зростання. Проте в цій галузі відбуваються глибокі структурні преоб­разования. Відому роль в цьому процесі зіграв иностр., гл. обр.амер., капітал (преим. у произ-ве варення, сухарів, молока, що згущує, крохмалю, спецій, продуктів тваринного походження і мн. ін.). Піщ. пром-сть найбільш розпорошена в про­изводств. відношенні і представлена багаточисельними галузями. Ф.—классич. країна виноробства (у 1985 вироблено 6,1 млн. т виноградних вин); провина Жиронди (центр — м. Бордо), Шампані, Вургундії, коньяки і лікери пользу­ются світовою популярністю. У числі ін. галузей пищ. пром-сти Ф.— муком., мясо-, молочно-, рыбо-, плодоконсервна, цукрова. Про виробництво основних видів промислової продукції див. Таб.6.
Сільське господарство
С. х-во Ф. разви­вается в умовах жест­кой конкуренцією на ринку продоволь-ствия країн Европ. економічного со­общества. Посилилася капиталистич. концентра­ция з.-х. произ-ва, виросла його технич. оснащеність, вжиток мінер, добрив виросло в 6 разів, підвищилася врожайність культур і продуктивність худоби. Цьому сприяли як научно-технич. революція, так і держ. – монополістична політика, направлена на досягнення т.з.