— Координація і уніфікація нафтової політики госу­дарств-членов.
— Визначення найбільш ефективних індивідуальних і колективних засобів захисту їх інтересів.
— Дослідження способів і засобів забезпечення стабільності цін на світових ринках нафти з метою недопущення їх ненуж­ных і коливань, що завдають збитку.
— Постійне приділення належної уваги інтересам країн — виробників нафти і необхідності забезпечення: — стійких доходів країн — виробників нафти; — ефективного, рентабельного і регулярного постачання країн-споживачів;
— справедливих доходів від інвестицій в нафтову промыш­ленность;
— охорона довкілля на користь нинішніх і буду­щих поколінь.
Іншими словами, йдеться про тому, аби об’єднаним фрон­том захищати свої економічні інтереси. По суті, ОПЕК по­ложила почало міждержавному регулюванню в энергети­ческой сфері стосовно світового нафтового ринку.
Повноправними членами можуть бути лише члени-засновники і ті країни, чиї заявки на прийом були схвалені конференцією.
Будь-яка інша країна, в значних розмірах экспортирую­щая сиру нафту і що має інтереси, в своїй основі схожі з інтересами країн-членів, може стати повноправним членом за умови, що її прийняття буде схвалено більшістю в 3/4 го­лосов, включаючи голоси всіх членів-засновників.
Найвищим органом є Конференція міністрів нафти країн ОПЕК, що скликається не рідше два раз на рік. Вона, як прави­ло, привертає до себе найпильнішу увагу не лише преси, але і ключових гравців на світовому нафтовому ринку. Конференція визначає основні напрями політики ОПЕК, дороги і засоби їх практичного здійснення і приймає рішення по доповідях і рекомендаціях, Порадою керівників, що представляється, а також по бюджету. Вона доручає Радому подго­товку доповідей і рекомендацій з будь-яких питань, представ­ляющим інтерес для організації. Конференція утворює і саму Пораду керівників (по одному представникові від країни, як правило, — це міністри нафти, добувної промисловості або енергетики). Вона ж вибирає президента і призначає гене­рального секретаря організації.
В даний час впливовий пост президента Конферен­циі займає міністр енергетики і шахт Алжіру Ю.Юсфі. Ге­неральний секретар, що очолює Секретаріат ОПЕК, — Р.Лукман, колишній міністр закордонних справ Нігерії, а також нафтових ресурсів цієї країни. Політик, сильний економіст, умілий і тонкий дипломат.