Осн. частину електроенергії виробляли ТЕС (94% в 1985). Тверде паливо про­должает зберігати вирішальні позиції в произ-ве електроенергії. У структурі произ-ва електроенергії (1985) доля кам. вугілля 34,1%, бурого вугілля 25,8%, нафти і нафтопродуктів 14,3%, природного газу 15,8%, торфу, дрів і ін. 0,9%, гид­роресурсов 5,2%, атомній енергії 3,9% .
Гл. р-н произ-ва електроенергії — зем­ля Сівши. Рейн-Вестфалія. Найбільш круп­ная кам’яновугільна ТЕС «Ферде» (2,35 млн. квт), найбільш велика буро-вугільна ТЕС «Нейрат» (3,3 млн. квт). У числі що діють найбільш великі буровугільні ТЕС — «Фріммерсдорф» (потужність 2,6 млн. квт), «Нідерауссен» (2,6 млн. квт), «Шольвен» (2,2 млн. кет), «Вайсвайлер» (2,0 млн. квт. ГЕС на­ходятся гл. обр. на Ю. у Альпах і їх передгір’ях; найбільша ГЕС — «Вітцау» (потужність 190 тис. квт). Перша атомна електростанція (АЕС) в Германії була введена в дію в 1961 в м. Кале (Баварія); до 1984 налічується 11 АЕС (загальною потужністю 3,5 млн. квт), найбільші з них — «Бібліс» в Рейну, біля р. Вормс (1,2 млн. квт), потім «Штаде» в Ельби, до 3. від Гамбурга (0,7 млн. квт), «Вюргассен» на Везере (0,7 млн. квт). Ок. 6% споживаній електроенергії імпортується. Німеччина має об’єднану енергосистему, в к-рую входять енергосистеми найбільших электроэнергетич.  монополій країни (найбільша з них — энергетич. концерн « Рейніш-Вестфелішес электрицитетсверк АГ»; РВЕ).
Оброблювальна промисловість. Чорна металлур­гия володіє потужною виробництв. базою, що спирається на вугілля Рур­ського басс, що коксується. і гл. обр. імпортні (до 96% ) жел. руди (з Швеції, Бразилії, Лібе­рії і ін.). Велике трубопрокатне произ-во контролюється гл. обр. концерном «Маннесманом». Ок. 70% виплавок чавуну і сталі приходить-ся на Рур, останнє на Саарськую об­ласть, Зальцгиттер, Бремен, Вецлар. Для цв. металургії характерний преим, произ-во напівфабрикатів і литва. Пре­обладаєт алюмінієва пром-сть (на им­портных бокситах і глиноземі гл. обр. иэ Сурінама, Австралійського Союзу); з-ды в Гамбурзі, Тегинге, Рейнфельдене, Люнене, Гревенбройхе, Норфе. Медепла­вільная пром-сть цілком на імпортних концентратах, з-ды в рр. Гамбург, Люнен, Дуйсбург, Вільгельмсбург. Виплав­ка свинцю (приблизно на 90% з им­портных руд) —на з-дах в рр. Штольберг, Норденхам, Браубах,
Бінсфельдхаммер і др.; цинку (на 30%) — на з-дах в рр. Даттельн, Дуйсбург, Гамбург і ін. Проїз-во цв. металів монополізовано частны­ми концернами «Металльгезельшафт» і «Дегусса», держ. концерном «ФІАГ», частково иностр. капіталом.