Отримані значимі кореляції оцінки можливостей спілкування з искус­ством з такими чинниками, як пів, об­разование, сімейний стан і само­оценка здоров’я. До груп населе­ния. найменш задоволених воз­можностями спілкування з мистецтвом, от­носятся: жінки; обличчя з початковою освітою; особи, що полягають в бра­ке, а також особи з низькою самооцінкою здоров’я.
Виявлена залежність оцінки поли­тической ситуації в регіоні прожива­ния від таких чинників, як вік, рівень освіти, родинне поло­жение, соціальна група і самооцен­ка здоров’я. Серед різних груп населення йаименее задоволені по­литической ситуацією особи старше 40 років; обличчя з вищою освітою; вдо­вые; пенсіонери за віком і особи з низькою самооцінкою здоров’я.
Виявлені чинники, пов’язані з удо­влетворенностью соціальною і право­вой захищеністю: вік, образова­ние, сімейний стан, соціальна група, самооцінка здоров’я. До груп населення, найменш удовлетво­ренных своєю соціальною і правовий за­щищенностью, відносяться: обличчя старше 40 років; обличчя з вищою освітою;
овдовілі і розведені; службовці, а так­же особи з низькою самооцінкою здоров’я.
Виявлені чинники, пов’язані з оцінкою свободи віросповідання, по­литической активності: рівень обра­зования і самооцінка здоров’я. До чис­лу груп населення, найменш удовле­творенных свободою віросповідання, політичній активності, відносяться особи з середньою освітою і особи з низькою самооцінкою здоров’я.
3. Задоволеність основних жиз­ненных потреб (3 шкала). У таблиці. 4 представлены середні пока­затели задоволеності основних життєвих потреб у жителів р. Клінци (1050 чіл.), м. Москва (763 чіл.) і р. Почеп (491 чіл.).
Був проведений дисперсійний аналіз взаємозв’язку социально-демографиче­ских чинників із задоволеністю основних життєвих потреб і самооцінкою здоров’я.
Виявлено, що задоволеність роботою залежить від таких чинників. як соціальна група і самооцінка здоров’я. До груп населення. найменш задоволених своїй рабо­той. відносяться: безробітні, пенсионе­ры по інвалідності і особи з низькою са­мооценкой здоров’я.
Виявлений взаємозв’язок рівня удов­летворенности родинними отношения­ми і таких чинників, як пів, семей­ное положення, соціальна група і са­мооценка здоров’я. До груп насе­ления, найменш задоволених сво­ими родинними стосунками, относят­ся: жінки; розведення; безработ­ные і особи з низькою самооцінкою здо­ровья.