Результатом всіх вищеописаних проблем – і правових, і соціально-економічних, і геополітичних є те, що, як відмічено в (28, 30), в даний час з 18 формально затверджених в Росії СЕЗ можна, да і то з великими натяжками, назвати такими, що працюють лише дві – в області Калінінграда і в Знахідці. При цьому функціонування цих зон в даних регіонах не лише не привело до очікуваного економічного прориву, але і не вивело ці регіони в ряд регіонів – донорів Федерального бюджету. Проте процес створення СЕЗ на регіональному рівні не припиняється ні на один день при абсолютно туманному целеполагании.