Такі перспективи можуть стати стимул-реакцією для иностран­ных компаній в налагодженні співпраці з Казахстаном. Тим паче, що йдеться не про початок, а про продовження такої співпраці. Адже з 1991 р. в країні вже здійснюється 22 проекти в цій сфері з уча­стием зарубіжних партнерів.
Рівень видобутку нафти в ре­спублике складає сьогодні близько 1% від наявних дока­занных запасів. Для удовлет­ворения власних потреб­ностей цей темп видобутку впол­не достатній. Але Казахстан має намір зайняти гідне ме­сто на світовому нафтовому ринку, а тому предпринима­ет цілий комплекс заходів по на­ращиванию видобутку, перш за все за рахунок залучення за­падных інвестицій. Загальний об’єм прямих інвестицій по проектах, пов’язаних з разра­боткой нафтових родовищ, оцінювався на початок 1997 років в 32,3 млрд дол­ларов США, по проектах, свя­занным з розвідкою углеводо­родных ресурсів, - в 8,2 млрд доларів.
Казахстан розташовує до­статочным кадровим потенци­алом для планомірного разви­тия галузі. Досвід роботи пер­вых спільних підприємств показав, що казахські фахівці швидко освоюють західні технікові і технології і ні в чому не поступаються своїм иностран­ным колегам.
Таким чином, Казахстан може і повинен рассматри­ваться світовою спільнотою, перш за все європейською, як майбутній крупний производи­тель і експортер нафти і газу, а значить, і як перспективний ринок вкладення інвестицій.
Цим цілям служить і плано­мерная робота по формирова­нию сприятливого інвестиційного клімату. Прийняття в 1995 році Закону про нафту стало новим етапом вдосконалення внут­реннего законодавства з метою демократизації інвестиційних процесів, дости­жения прозорості норматив­ных процедур. У поєднанні з новою редакцією Закону про іноземні інвестиції, На­логовим і Митним кодек­сами він створює достатню правову базу для захисту ин­вестиций. Законотворча діяльність уряду не обмежилася цими актами. У 1997 році був прийнятий спеціальний розділ Податкового кодексу про оподаткування недропользователей, де зако­нодательно закріплюються принци­пы, прийняті в міжнародній практиці.
Заохочуючи приплив иностран­ных інвестицій, Казахстан переслідує і свої внутрішні цілі. Серед них - структурна перебудова нафтового комплексу, повніше і якісніше задоволення внутрішніх потреб в нафти, підвищення отда­чи від кожної одиниці добыва­емого сировини. Відповідно до цих цілей визначений для себе ряд пріоритетних проектів, на яких сосредо­точили свої зусилля.