Тваринництво є другою основною галуззю сільського господарства ре­спублики. На його частку доводиться 30% валовій сільськогосподарській продукції. Тваринницький сектор забезпечує населення продуктами харчування (мо­локом, м’ясом, яйцями), а також поставляє легкій промисловості сировину (шерсть, шкіри, кокони тутового шовкопряда). Тваринництво рас­полагает сприятливими природними умовами: пасовищами, сінокосами, нали­чием інтенсивних технологій обробітку зернових, доступними агропромыш­ленными відходами. Найбільші площі пасовищ розташовані на крутих і еродованих схилах Кодрінськой зони і в Буджакськой степу. Сінокоси менше за площею і поширені в долинах річок Дністер, Пруть, Реут, Ботна, Бик, Ікел і ін. Кормова база тваринництва поповнюється і за рахунок обробітку кормових культур: люцерни, конюшини, кукурудзи на силос, вівса, вики, цукрового сорго. У всіх районах діють спеціалізовані підприємства по виробництву, заго­товке і переробці кормів. Природна кормова база республіки явно недо­статочна для оптимального розвитку цієї галузі.
За останні десятиліття багато пасовищ було розорано і відведено під багатолітні насадження, що привело до значного скорочення поголів’я крупної і дрібної рогатої худоби.
Велика рогата худоба має особливе значення у виробництві м’яса і молока. В даний час велика рогата худоба забезпечує 40% валового виробництва м’яса. Дана от­расль більше зосереджена в північній і південній зонах республіки.
Свинарство є одній з найбільш ефективних галузей животновод­ства, завдяки інтенсивному виробництву м’яса і жиру. Доля свинини у валовій м’ясній продукції складає 50%. Кормова база даної галузі забезпечується обробітком зернових (в основному кукурудзи), деяких коренеплодів, а також використанням відходів харчової промисловості. У останньому десятилітті спостерігається зниження поголів’я свиней з 2 млн. в 1985 р. до 1,1 млн. голів в 1996 р. Забезпечення міцної кормової бази, селекція тварин і поліпшення існуючих порід є передумовами збільшення продуктивності галузі.
Вівчарство і козівництво — В даний час ов­цеводство розвинене переважно на Півдні республіки, де більше пасовищ. На вівчарство доводиться 9,5% валовій продукції тваринницького сектора в даних районах (виробництво шерсті і баранини) і лише 2,5% в північних і центральних районах (молочна для смушки продукція). Шерсть служить сировиною для виробництва технічного сукна, килимів, для трикотажної промисловості, але настриг шерсть невеликий — 2 кг в середньому з вівці.